Сторінки моєї книги

Так, в мене давненько не було вільного часу. А тепер я відіслала основну частину свого проекту, чекаю на результат. Хоча я частенько схильна до побоювань із знаком мінус, тут я стараюсь поганого навіть не припускати. Бо якщо проект повністю заріжуть, то переробити його займе десь пів року. А я цього більше не витриаю. Мені дуже потрібен цей успіх. Я кілька років йшла на жертви заради нього. Навіть змушена була кинути роботу. Безумовно, певні правки будуть, це нормальне явище, але хоч би проект не запороли. Тому що це кінець. Навіть не хочу працювати над додатковою частиною, поки не почую результат - тому що, якщо сама концепція проекту не вірна, це вже не буде мати жодного значення...

Купила новорічні подарунки рідним і друзям. Сподіваюсь, що в наступному році зможу дозволити собі купити значно більш цінніші подарунки. Знову жахливо почуваюсь. Підчепила ангіну та ще й потрібно вилікувати декілька зубів, що не тільки неприємно, а й дорого...Ну що за напасть!!!

Дивно мати вільний час. Я вже й забула як це. Одразу згадала про вже призабуті хоббі. Одне з них - кулінарія. Ломанулась готувати усілякі десертики, печенюшки, тортики. Мене це страшенно радує і заспокоює. коли печу торт - забуваю про все на світі. Іноді, навіть подумую створити у блозі кулінарний розділ і свої кулінарні потуги описувати. І звичайно ж  свої кулінарні шедеври я їла . Через кілька днів помітила, що боротьба із стресом даремно не пройшла - животик і попа починають зростати прямопропорційно до настрою. Мені так важко далась моя нинішня стрункість, що я змусила себе закрити рот і на кухню стараюсь зайвий раз не заходити. Треба, мені якось так зробити, щоб моїм хоббі став який-небуть спорт. Чи танці. Організм цікава штука- чомусь завжди б є по тому, що найбільше любиш. Нагороджує короткозорістю любителів читати, а схильністю до зайвої ваги любителів готувати..